Шевчиха

Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.

Академічний тлумачний словник

ШЕВЧИ́ХА, и, жін., розм. Жінка шевця. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти (Павло Чубинський, V, 1874, 818); Я була надворі та підмазувала призьбу, коли вгляділа, що до нас йде шевчиха Меланка (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 382).

Український тлумачний словник

Шевчиха — и, ж., розм. Жінка шевця

Орфографічний словник української мови

Шевчиха— іменник жіночого роду, істота розм