Шевчиха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:49, 6 жовтня 2019; Ookuchynska.if19 (обговорення • внесок)
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Академічний тлумачний словник
ШЕВЧИ́ХА, и, жін., розм. Жінка шевця. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти (Павло Чубинський, V, 1874, 818); Я була надворі та підмазувала призьбу, коли вгляділа, що до нас йде шевчиха Меланка (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 382).
Український тлумачний словник
Шевчиха — и, ж., розм. Жінка шевця
Орфографічний словник української мови
Шевчиха— іменник жіночого роду, істота розм