Довбня

Довбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ном. № 2592. Ідіть по довбню, нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить. Рудч. Ск. І. 47.

Довбня

Довбня, довбе́шка — великий, переважно дерев'яний молот або взагалі велика дерев'яна палиця з потовщенням на кінці.

У техніці — важка підвісна довбня називається «баба» і використовується для забивання паль (на ручному чи механізованому копрі). Ручна довбня теж використовується для забивання паль або утрамбовування землі.

ДЖерела

Довбня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — С. 330. Орфоепічний словник української мови