Дзичати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:14, 6 жовтня 2019; Ookuchynska.if19 (обговорення • внесок)
Дзичати, -чу, -чиш, гл. = Дзизчати. Комарь дзичить. Харьк. у.
Словник синонімів української мови
Дзижчати — (перев. про комах видавати одноманітні тремтливі звуки під час польоту), зумкотіти, дзвеніти, дзинчати, дзуміти; бриніти, дзеленчати (дзвінко); фурчати, хурчати (глухо); гудіти, густи, джмеліти (низько); дзизкати (швидко пролітаючи)
Орфографічний словник української мови
Дзижчати — дієслово недоконаного виду
Український тлумачний словник
Дзижчати -чи́ть, недок. - видавати одноманітні дрижачі звуки під час польоту (про комах). || Швидкими рухами, польотом і т. ін. створювати такі звуки.
Дзиндзикати — чу, чеш, недок. Те саме, що дзижчати
Дзинчати — чи/ть, недок., розм. Те саме, що дзижчати
Дзуміти — ми/ть, недок., розм. Те саме, що дзижчати