Дашок
Дашок, -шка, м. 1) Уменьшит. отъ дах. 2) Знакъ ( ˆ ) надъ долгой или перемѣнной гласной: ô, ê. 3) Козырекъ фуражки.
Сучасний словник
ДАШО́К, шка, чол.
1. Зменш. до дах 1. І певно, що кожний.. думав: що то за малесечка хатиночка стоїть,.. як віконечка скосилися й як дашок убравсь у мох зелений і в сивий (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Поміж рідкими поодинокими соснами та кленами розкидано було ще кілька одноповерхових будівель з біленькими вікнами і червоними дашками (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 23); // рідко. Накриття. Поряд з яблунею стояла будова — простий солом'яний дашок на двох стовпах, приладнаний до ліси, яка відокремлювала двір од саду (Юрій Яновський, I, 1958, 417); Неля хапається за дашок паркана (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 437); * Образно. Десь високо .. жаром горів під ранішнім сонцем червоний дашок гуцульського парасоля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310).
2. розм. Ковпачок, ковпак. На столі лампа під зеленим дашком (Іван Микитенко, I, 1957, 196); // Козирок. На голові його лежав захисний кашкет з більшим проти норми шкіряним дашком (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 325); Його чорні виразні очі з-під дашка кепки пильно приглядаються до всього, що діється на коліях (Д, Бедзик, Плем'я.., 1958, 14); * Образно. Чорні кучері,.. рівний ніс і кмітливі, зеленкуваті очі з чудесним дашком темних, ніби смоляних вій, робили цю дівчину дуже привабливою (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 20).
3. у знач. присл. дашком. У вигляді дашка. Хома нагнувся, поставив дашком долоні й задивився, як пелюстками троянди зарожевіли у нього руки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 63); — Еге.. — задоволено поклав Лесь руку дашком над очима. — Прилетіли вже птахи (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 46); Я вибігала на могилу, наставляла дашком долоні і пильно вдивлялася в далечінь: чи не чорніє де ліс? (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959.
