Клуботатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:25, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Клубота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.