Клейнити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:20, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Клейни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, от я й пізнав, хто вкрав у мене п’ять щеп. Волч. у.