Клатати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:19, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Клата́ти, -та́ю, -єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Гол. IV. 502. См. Калатати.