Клапоть
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:18, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Клапоть, -птя, м. 1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось! 2) мн. Клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Гол. Од. 18. Ум. Клаптик.