Кінниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:14, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Нп. Ум. Кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.