Кипоть
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:07, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ки́поть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.