Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті
Роки життя
4 листопада 1966 – 30 березня 2018
Біографія
Світлана Іванівна Дем’яненко народилася 4 листопада 1966 р. у м. Києві в родині робітників. У 1988 р. отримала освіту у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького (кваліфікація – викладач української мови і літератури). З 1988 по 1995 рр. працювала вчителем української мови та літератури, народознавства в середній школі № 181 м. Києва. З 1995 по 2007 рр. – працювала викладачем української та зарубіжної літератури, культури мовлення та виразного читання, дитячої зарубіжної літератури, а з 2005 р. - заступником директора з виховної роботи Педагогічного коледжу ГУОК КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З 2008 р. – заступник директора з навчальної роботи Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. З 2002–2008 рр. – очолювала роботу міського методичного об'єднання викладачів зарубіжної літератури при Раді директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва, надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні інноваційних підходів у викладанні зарубіжної літератури. Автор численних наукових та науково-методичних публікацій, упорядник посібників та хрестоматій із зарубіжної літератури. Спеціаліст вищої категорії. Має педагогічне звання «викладач-методист». Загальний педагогічний стаж – 29 років. З 2013 р. – заступник головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературний редактор видавництва «Білий тигр».
Здобутки
Світлана Іванівна під час своєї роботи неодноразово отримувала подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків у роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. Автор понад 30 публікацій у періодичних фахових виданнях: «Дивослово», «Українське слово і сучасність», «Українська мова і література в школах України», «Методичні діалоги», співавтор програми курсу «Світова література» для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, хрестоматії з зарубіжної дитячої літератури. В 2001 р. – нагороджена грамотою ГУОН КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за вагомий внесок у справі виховання підростаючого покоління. В 2003 р. нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України». В 2003, 2006 рр. – подякою мера м. Києва за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління. В 2004, 2006, 2007, 2008 рр. - грамотою Ради директорів м. Києва за високий професіоналізм. В 2008 р. – грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка за вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів. В 2012 р. – грамотою Київського університету імені Б. Д. Грінченка за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.
Спогади
Гаєвська Наталія Сергіївна, викладач циклової комісії видавничої справи, культури та української філології Університетського коледжу:
Довгий час Дем’яненко Світлана Іванівна очолювала роботу міського методичного об’єднання викладачів світової літератури, на високому рівні надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні передовим педагогічним досвідом, була учасником авторського семінару «Тестування як метод педагогічного вимірювання». Велику увагу приділяла виховній роботі, брала активну участь в організації і проведенні літературно-мистецьких віталень, зустрічів студентів і колег з науковцями, діячами культури, письменниками. Світлана Іванівна – це людина високої професійної і загальної культури, кваліфікований, освічений викладач; людина, до якої завжди можна було підійти за порадою, для кожного знаходила добре слово. Великий патріот України. Пам’ятаємо, сумуємо.
Ярошенко Р. В., директор видавництва «Білий Тигр»:
Світлана Іванівна Дем’яненко була заступником головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературним редактором видавництва «Білий Тигр», неодноразовим досвідченим тренером наукових і навчальних програм, майстер-класів. Вона з перших днів зародження нашої компанії (а тоді ще лише видавництва) вірила у нас, нашу справу, завжди всіляко допомагала, підтримувала у важких моментах, щедро ділилась своїм досвідом та ніколи не залишалась осторонь, коли потрібно було її поради… Це була надзвичайно чуйна та добра серцем людина, яка до останніх своїх днів трудилась для того, щоб «бути при ділі», збагачувати та розвивати себе, не сидіти на місці та хоч якось нам ще допомогти… Вважаю її Людиною-Героєм… Перебуваючи у лікарні, неодноразово витримуючи болісні процедури, Світлана Іванівна телефонувала і наполягала, щоб ми надсилали їй матеріали для редагування… і вона, як завжди, з професійним підходом вичитувала тексти наших видань… Вона була надзвичайно сильною духом людиною, яка не зламалася після оголошення вердикту лікарів, а боролася до кінця, не втративши ні краплі свого життєвого оптимізму та посмішки. Це – справжня сила духу, це – геройство, Вона – приклад для наслідування всім нам. Світлана Іванівна була справді Великою Людиною, «Людиною слова», геніальним літературознавцем, високоосвіченим професіоналом своєї справи… при цьому, не гналася за високими науковими ступенями, званнями, нагородами, бо не мала на це часу та й не хотіла, – всю себе віддавала іншим і вважала, що це – значно більше та вище за її моральними принципами. Ми ніколи не забудемо її любляче серце, високий професіоналізм та небайдужість до кожного нашого починання, абсолютно кожного! Її підтримка була для нас надзвичайно дорогою та необхідною, а її посмішка та життєвий оптимізм додавали сил і віри у спільну справу.
