Магнитий, -а, -е. Болѣзненный, слабосильный. Хворобливий, слабкий. Магнита дитина. Магнитий віл, відей, що не їсть. Каменец. у.

Зміст

1 Сучасні словники

Сучасні словники

1. на що, чим і без додатка. Який має яку-небудь хворобу, нездужає; нездоровий; протилежне здоровий. — Бабусенько! Скажи.., де я? — В Лебедині, моя пташко, Не вставай: ти хвора (Тарас Шевченко, I, 1963, 127); Самотній, хворий, думаю в хатині, — Круг мене темна, тиха, сонна ніч (Іван Франко, XIII, 1954, 29); Це він вперше бачив Воронцова після тої зустрічі під дотами, коли Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (Олесь Гончар, III, 1959, 97); — Я був хворий. — Чим? — Сердечним припадком (Олександр Довженко, I, 1958, 172); Образ тяжко хворої матері, що лежала на соломі, в сінях чужої хати, з того часу не кидав Галининої уяви (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 137); Карнаух підсів до старшого чабана, і чути було, як він стишеним голосом розповідає про якусь «оту», що «знов не пасеться», що «заскучала чогось» — йшлося, видно, про хвору вівцематку (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 17); 2. // Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін. Вижив Шакір, та здоров'я до нього не повернулося. Він був такий слабкий, що годинами лежав нерухомо, надсадно кашляв (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 8); Був слабкий [Танасій] від голоду, але про їжу не думав (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 87);