Лежняка

Лежня́ка, -ки, об. = Лежень 1. Желех. Вх. Зн.

Той, хто не любить працювати, багато лежить, спить; ледар, нероба.— Наш цех не потерпить лежебоків (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 216); Правда чи неправда — жив Дармоїд. І такий лінивий, Лежебок такий (Іван Нехода, Казки.., 1958, 34); // Уживається як лайливе слово. [Начальник поліції:] Се тут є пара таких каламутників, я їх вже давно на оці маю. [Дрейсігер:] Егеж, пара блазнів, шибеників, лежебоків, волоцюг (Леся Українка, IV, 1954, 236).

Ілюстрації

Файл:Lezhnyaka150119

Іншими мовами

loafer (з англійською ) http://translate.meta.ua/ua

la cabecera ( з іспанської ) https://translate.google.com/?hl=ru#view=home&op=translate&sl=uk&tl=es&text

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}