Знайдух

Знайду́х, -ха, м. = Знайда. Желех.

Сучасні словники

ЗНА́ЙДА, и, чол. і жін., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання. Його лице було зовсім не подібне до тамтих, — певно, се був якийсь знайда (Іван Франко, VIII, 1952, 342); Він усміхнувся дівчинці, вийняв цукерку і дав їй. Цукерка трохи заспокоїла маленьку знайду (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 382).

Ілюстрації

Іншими мовами Російською мовою слово перекладається як найдёныш. Ангілйською мовою слово перекладається як foundling. Зовнішні посилання Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 638.