Кволитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:01, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, нездужає. ЗОЮР. II. 53. 2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. К. ЧР. 266. Почав кволитись, що в боку болить. Г. Барв. 110.
