Квоктати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:01, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Квокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. 1) Клохтать (о насѣдкѣ). 2) Квакать глухо (о лягушкѣ). Тілько квокче усе жаба здорова. 3) Постоянно охать, стонать, жалуясь на болѣзнь, несчастье и пр. (о человѣкѣ).