Теща
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:32, 4 січня 2019; Voyushchyshyna.if18 (обговорення • внесок)
Теща, -щі, ж. Теща. Жінка для совіщу, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Ном. Ум. Те́щенька, тещечка. Грин. ІІІ. 396.
Зміст
Сучасні словники
ТЕ́ЩА, і, жін. Мати дружини. Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (Павло Чубинський, V, 1874, 233); Гризла його теща його, що він не мав маєтку, як побрався з її донькою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 191); Дмитро, не глянувши на тещу, підійшов до дружини: — Катю! Ходім звідси... (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 58).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}