Квапити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:57, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Квапити, -плю, -пиш, гл. 1) Торопить. Желех. 2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду. Гліб.