Перевозчиков Віктор Іванович/Книга пам'яті
Роки життя
21 березня 1947 – 8 серпня 2014 рр.
Біографія
Віктор Іванович Перевозчиков працював у Київському університеті імені Бориса Грінченка з січня 2004 р., з 2006 р. – на посаді професора кафедри економічної теорії та методики навчання економіки (нині – кафедра фінансів та економіки). У період з 2009 по 2012 рр. займав посаду завідувача кафедри, був членом Вченої Ради Університету Це був фахівець з енциклопедичними знаннями як у галузі економіки, так і в інших сферах. 1980 р. Віктор Іванович захистив кандидатську дисертацію за темою «Виникнення та розвиток державно-монополістичного капіталізму (на прикладі Англії)». Працюючи в академічному Інституті соціальних та економічних проблем зарубіжних країн, він досліджував питання транснаціональних корпорацій у світовій економіці. 1990 р. захистив докторську дисертацію «Теоретичні проблеми управління власністю». 1993 р. був обраний академіком Української Академії Наук, відділення «Економіка». Віктор Іванович 1990-2003 рр. займав керівні посади у науково-виробничій фірмі «Атон» при Українській Академії Наук Національного прогрессу. У період з 08.06.98 р. по 17.12.03 р. Віктор Іванович працював директором Інституту економічних досліджень Української Академії Наук Національного прогресу. Працюючи у Київському університеті імені Бориса Грінченка, Віктор Іванович продовжував активну наукову діяльність. У колі його інтересів були економічна теорія, економічна політика, історія економіки України. Віктор Іванович є автором понад 100 публікацій – монографій, наукових статей, навчальних посібників. Серед яких – «Держава та економіка: механізм взаємодії», «Економічна теорія: політика роздержавлення», «Історія економіки українських земель (кінець ІХ - початок ХХ ст..)», «Вивчення економічних питань у курсі історії України: Навчальний посібник», «Економічні питання в курсі історії України (1900- 1920 рр.): Навчальний посібник», «Економічна історія українських земель (Х-ХVІІІ ст.): Навчальний посібник», «Економіка українських земель у термінах «Словаря української мови» Бориса Грінченка». Будучи природженим керівником і лідером, Віктор Іванович створив на кафедрі ділову і дуже доброзичливу атмосферу, яка збереглася й досі. Він дійсно був відданим справі науки і служіння Університету. Маючи перспективне мислення, у 2007 р. Віктор Іванович став ініціатором створення Української Академії Акмеологічних Наук, доклавши в подальшому значних зусиль для її розвитку. Небагато хто знав, що Віктор Іванович також був літературно і музично обдарованою людиною. Звісно, незамінних немає. Але цей вислів стосується посад, а не людей. Надзвичайно талановитий, неординарний, надійний, завжди готовий допомогти – таким залишиться Віктор Іванович у серцях його колег, і заміну йому знайти неможливо.
