Карий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:46, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. Ум. Каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
