Кладовище на Замковій горі

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:49, 13 грудня 2018; Mmshchyhlynska.gi15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Kyiv vidom ta nevidom.png

Опис

Перші поховання на Замковій горі у Києві з'явилися у 1840 році, коли тут оселився Фроловський монастир. Спочатку монастирські поховання розміщувалися на терасах гори, потім уся територія Замкової гори перетворилася на елітне кладовище, на якому ховали представників аристократії Подолу того часу. У 1857 році на кладовищі звели церкву в ім'я Пресвятої Трійці, а саме кладовище огородили парканом, залишки якого до цих пір можна побачити з боку вулиці Глибочицькій. Кладовище було оголошено закритим у 1921 році.

У 1935 році було прийнято рішення зробити територію кладовища парковою зоною, однак час від часу тут тривали поховання. Зайвим тому підтвердженням є надгробки з табличками, датованими повоєнними роками. Поступово кладовище прийшло в запустіння. Стали розорятися могили, навіть зараз можна побачити розкидані цегла, марковані 1847-48 роками.

Занедбані могили виглядають якось дивно в центрі міста, тому кладовище на Замковій горі обросло безліччю легенд та пліток. Згідно однієї з таких легенд, черниця Фролівського монастиря, щоб навести порядок на могилках, пішла одна на кладовищі. Після повернення до монастиря її ледве взнали. За кілька годин жінка похилого віку помолодшала на кілька десятків років, перетворившись на зовсім юну дівчину. На всі розпитування черниць вона не відповідала, показавши знаками, що відправляється до себе в келію відпочивати. Наступного ранку черниця не вийшла в належний час, що викликало підозру інших черниць. Коли стривожені сестри вирушили до неї у келію, її там не виявилося. Ще існує чимало інших легенд, які пов’язані з кладовищем на Замковій горі.

За радянських часів на монастирському кладовищі розмістили невелику військову частину, яка за чутками "глушила" західні радіостанції. З набуттям країною незалежності така необхідність відпала, й військову частину передислокували.

Крім занедбаних могил про те, що колись на Замковій горі функціонувало кладовище, свідчать ще й карти, на яких Замкова гора позначена маленькими чорними хрестиками, які доводять наявність тут кладовища. Хоча в жодному туристичному буклеті ви не знайдете рекомендації відвідати цей куточок Києва, адже поряд розташований культовий Андріївський узвіз з його численними пам'ятками. Серйозне вивчення Замкової гори археологами неможливо без гідного фінансування, яке на даному етапі економічного розвитку країни поки неможливо, тому періодичні розкопки тут раз у раз відбуваються, а ось масштабних досліджень ніхто не проводить.

На одній із занедбаних могил напис, який у повній мірі передає суть того, що відбувається там: "Ми поховали в могилі цій, любов, мрії й сподівання, залишилися нам на схилі днів, одні лише сльози й страждання". На сьогоднішній день Замкова гора стала притулком для сатаністів та для багатьох інших прихильників різноманітних культів. У 2008 році на монастирському цвинтарі з'явилися дві дивні споруди. Одна в формі шестерні з вогнищем посередині, друга - у вигляді червоного куба. Черниці стверджують, що це "вівтарі" сатаністів, які регулярно проводять тут свої обряди.

З початку 90-х років черниці Флорівського монастиря ведуть безперервні судові тяжби, щоб повернути собі територію кладовища. Вони вважають, що міська адміністрація просто не хоче її повертати. На сьогоднішній день територія кладовища на Замковій горі знаходиться в оперативному управлінні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'ятників історії, культури та заповідних територій.

Вид ресурсу

Фото/2000‎

Етнографія

Краєзнавчі об’єкти

Кладовище на Замковій горі‎

Установи, заклади, організації та підприємства (про них)

Персоналії

Хронологічні рубрики

Історія Києва в Незалежній Україні (з 1991 р.)‎‎

Систематичні рубрики

Туристичні місця‎

Відомості про ресурс

Підготував(ла)

Щиглинська Мирослава Михайлівна