Капотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:41, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Нп. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.