Канчук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:37, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під’їжджає пан оконом, канчук роспускає. Нп.