Канцілюга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:37, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Канцілю́га, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така. Кобелякск. у.