Камінюка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:35, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Камінюка, -ки, ж. Камень (одинъ). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Шевч. 293. См. Каменюка.