Каміння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:34, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Камі́ння, -ня, с. соб. 1) Камни. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума про братів озівських. Зможе Бог з каміння свого підняти дітей Авраамові. Єв. Лк. III. 8. 2) Жернова.