Каляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:33, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Каля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пачкать, марать, грязнить. І вже мені не честь не подоба по ріллях спотикати, жовтих чобіт каляти. Макс. (1849). Глядіть, діти, слави своєї не каляйте.Г. Барв. 293. 2) Испражняться. Мил. 31. А теля стало, каля та й каля; да таку купу накалят здорову. Рудч. Ск. І. 39.
