Калюка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:33, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Мнж. 121. Тепер дощ, калюка, покаляєш свої білі ноженята. Мир. ХРВ. 306. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди. Мир. ХРВ. 301.