Калитка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:31, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Калитка, -ки, ж. 1) Кошелекъ кожаный. Скупий збірає, а чорт калитку гниє. Ном. 2) Писанка съ изображеніемъ калитки. КС. 1891. VI. 380. Ум. Калиточка. Узяла я ті гроші в калиточку. МВ. Лікарям поможись чи не поможись, а калиточка розв’яжись. Ном.
