Швидун Леся Петрівна

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Швидун Лесі Петрівни VІ курсу Педагогічного інституту денної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності «Початкова освіта». База проведення практики - ЗЗСО №173 з (м.Київ,проспект Відрадний 20)

Зміст

1. Вступ

2.Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.

2.1 Інтерв’ю з заступником навчального закладу.

2.2. Створення анкети. Аналіз результатів анкетування.

2.3. Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

3.Гугл- календар.

Вступ

Середня загальноосвітня школа №173 відкрилася 1 вересня 1961 року і була розрахована на 600 місць, у складі 10-11 класів. До 1991 року носила ім’я В.Я. Чубаря. У спеціалізованій школі №173 поглиблено вивчається англійська мова з 1 класу, друга мова – німецька, вивчається з 5 класу. Працюючи за сучасними навчальними комплексами видавництва “Pearson”, впроваджуюючи на уроках новітні технології, вчителі англійської мови здійснюють підготовку учнів до ЗНО уже з 3 класу.

Адреса: пр-т Відрадний, 20, Україна, Київ 044 497 20 86 school173@ukr.net

Кількість класів: 35

Кількість учнів: 1006

Кількість працівників: 136

2.Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.

В школі працює 3 комп’ютерні кабінети, в яких функціонують сучасні комп'ютери.

Інтерактивними дошками для використання в навчально – виховному процесі оснащені 3 кабінети: кабінет інформатики, географії та фізики.

Мультимедійні дошки встановлені в 3 кабінетах початкових класів.

Wi-Fi по всьому навчальному закладу відсутній.

25 класних кімнат оснащені новими сучасними плазмовими телевізорами.

2.1 Інтерв’ю з заступником навчального закладу.

Я поспілкувалася із заступникам директора навчального закладу №173 Котламіной Наталією Борисівною щодо освітньої політики з питань впровадження ІКТ у школі.

Інтерв’ю із заступником директора

2.2. Створення анкети. Аналіз результатів анкетування.

Серед вчителів ЗЗСО №173 було проведено анкетування на тему «Анкета впровадження ІКТ у ЗЗСО №173». Результати опитування та аналізу Ви можете побачити в наданих та опрацьованих нами діаграмах. Учителі охоче погодилися пройти дані анкети.

Анкета

Аналіз результатів анкетування.

Аналіз проведенного анкетування.

2.3. Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

Інформаційно-освітнє середовище школи представлено сайтом школи, який реалізує освітню політику школи https://school173.com.ua/ Навчання інформатики починається з 2 класу і активно продовжується до 11 класу. Як початкова, так і старша та середня школи забезпеченні підручниками "Інформатика". В початковій наявні зошити з друкованою основою.

5informatyka-3-klas-Lomakovska.jpg

Апаратне забезпечення:

3 комп'ютерні класи

3 інтерактивні дошки

3 мультимедійні комплекти

Програмне забезпечення:

Pz.jpg

Microsoft office

Windows

Сходинки до інформатики

Навчально-наукове забезпечення:

Gimp

Gcompris

Scratch

сервіси Google

Microsoft Оffice

4.Проведення семінару для вчителів з використання ІКТ в освіті.

Під час проходження практики, мною був проведений семінар для вчителів, який передбачає ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями в навчальному процесі.

Семінар

5.Методичні рекомендації.

Методичні рекомендації модернізації ІТ інфраструктури навчальної установи

Умови, необхідні для покращення процесів комп’ютеризації та інформатизації навчального закладу:

- забезпечення навчальних закладів новітньою коп’ютерною технікою. Для ефективної підтримки інформаційно навчального середовища школи потрібно розробити механізми її забезпечення достатньою кількістю одиниць сучасної комп’ютерної та цифрової техніки, а також її своєчасного оновлення. Доцільно забезпечити кожний навчальний клас мультимедійним комплексом (цифровий проектор, мультимедійна дошка та персональний комп’ютер педагога);

- забезпечення навчальних закладів доступом до мережі Інтернет. Для успішного впровадження коп’ютеризації навчальних шкіл України необхідно забезпечити кожний загальноосвітній навчальний заклад якісним доступом до мережі Інтернет. Якісне підключення до мережі Інтернет сприятиме формуванню й розвитку інформаційно-навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечить постійний доступ до сховища електронних освітніх ресурсів, дозволить реалізувати технології дистанційного й змішаного навчання. Для більш ефективного залучення й використання мобільних пристроїв, доцільно упровадити бездротові локальні мережі (Wi-Fi), що дозволить забезпечити й оптимізувати доступ до Інтернет з більшості навчальних класів;

- оновлення санітарно-гігієнічних вимог. Відкритим залишається питання розроблення санітарно-гігієнічних вимог до використання ІКТ у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Існуючі вимоги не відповідають умовам сучасності й потребують оновлення, зокрема розроблення вимог до використання, окрім ПК, й інших комп’ютерних пристроїв: ноутбуків, планшетів, електронних книжок та ін;

- стандартизація вимог до електронних освітніх ресурсів. Для забезпечення якості електронних освітніх ресурсів необхідне розроблення й упровадження на державному рівні процедур їх стандартизації та сертифікації, створення відповідних національних стандартів, їх гармонізація з міжнародними.

Методичні рекомендації щодо формування ІК- компетентності вчителів, вихователів освітньої установи ІКТ-компетенції вчителя визначають як здатність педагога розв’язувати професійні завдання з використанням засобів і методів інформатики й ІКТ, а саме:

– здійснювати інформаційну діяльність зі збору, обробки, передавання, зберігання інформаційного ресурсу, з продукування інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;

– оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;

– організовувати інформаційну взаємодію між учасниками навчального процесу й інтерактивним засобом, який функціонує на базі засобів ІКТ;

– створювати і використовувати психолого-педагогічні методики контролю і оцінювання рівня знань учнів, їх просування в навчанні;

– здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмета.

Науковці, які розробляють цю проблему, наголошують на тому, що вчитель, який використовує у своїй діяльності ІКТ, повинен психологічно бути готовим до постійного вдосконалення своїх знань. У зв'язку з цим ще в стінах ВНЗ (вищий навчальний заклад) у майбутнього вчителя необхідно формувати і професійну готовність до постійної самоосвіти і підвищення кваліфікації в галузі ІКТ.

Отже, щоб отримати ІКТ-компетентного вчителя, навчальному закладу необхідно організувати методичну, технічну та мотиваційну підтримку. Розв’язання задач формування і розвитку ІК-компетентності вчителів шкіл тісно пов'язане з урахуванням нових соціальних і особистісних запитів учнів, процесів інтеграції, багаторівневості і профілізації в шкільній освіті. Це спричиняє необхідність врахування нових факторів, що входять до методичного контексту підготовки майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти в галузі використання засобів і методів інформатики й ІК в освіті: організаційно-методичне забезпечення викладання предмета; стан предметної галузі в науковому і технологічному плані; спеціальну підготовку викладачів у галузі інформатики та ІКТ. Стає очевидним, що професійні якості вчителя істотно залежать від готовності освоювати і використовувати у своїй роботі нові методи, форми і засоби навчання, у тому числі на базі ІКТ. Методичні рекомендації щодо проектування інформаційного освітнього середовища навчальної установи Світова спільнота прагне створити систему освіти, яка відповідала б викликам часу і потребам особистості, а тому відшукує нові умови і моделі її розвитку. У найперспективніших моделях, які випробувані часом, в основу покладена ідея формування і динамічного розвитку природного таланту кожної дитини як умови її самоствердження на життєвому шляху.

Основною метою проектування освітньо-інформаційного середовища має бути виховання здорової, гармонійно і всебічно розвиненої особистості. Ідея полягає в тому, що ставиться завдання сформувати відповідальну, соціально активну, творчо мислячу і працюючу особистість шляхом створення оригінальної системи безперервної освіти від народження дитини до входження її в самостійне життя. Змістове наповнення такої системи освіти, окрема, розробка підручників нового покоління вимагають новітніх наукових концепцій.

У теоретичному обґрунтуванні проектування освітнього середовища школи важливо виокремити кілька головних положень.

1. Навчальне середовище включає матеріальне середовище, психологічні чинники, соціальні відносини і призначається для забезпечення повноцінних умов для формування предметних і ключових компетентностей учнів.

2. Матеріальне середовище формується шкільною архітектурою, навчальним обладнанням і дидактичними матеріалами, сукупністю традиційних і сучасних засобів предметно-перетворювальної діяльності учнів.

3. Рівноцінними матеріальному середовищу мають бути стандарти психологічного й соціального середовищ.

4. Учні мають отримати можливість активно і незалежно навчатися за індивідуальною траєкторією в самостійно обраному, особистісно ціннісному інформаційному середовищі.

Отже, поставлені завдання вимагають створення оптимальних матеріальних психолого-педагогічних, санітарно-гігієнічних, організаційно-режимних і кадрових умов, які сприятимуть реалізації комплексу найважливіших заходів:

• створення педагогічних умов для повноцінного і гармонійного фізичного, розумового і духовного розвитку особистості;

• розроблення й апробування структури освітньо-інформаційного середовища як системи безперервної освіти.

• створення матеріально-технічної бази з урахуванням досягнень науки і техніки на основі використання новітніх комп’ютерних технологій;

• забезпечення позитивної психологічної атмосфери емоційного і фізичного благополуччя.

Модельоване освітньо-інформаційне середовище має бути таким, що розвиває дітей і саме розвивається. Водночас, необхідно враховувати три основні аспекти ідеї розвитку: постійний розвиток змісту і методів навчання, їх вплив на розвиток особистості і, як результат, – вплив на розвиток соціокультурного середовища мікрорайону, де розташований навчальний заклад. Освітньо-інформаційне середовище має забезпечувати зв’язок цілей і завдань виховання, навчання і розвитку учнів на кожному віковому ступені з урахуванням психологічних і фізіологічних особливостей дітей і підлітків.

6.Презентація виконання.

Презентація результатів практики на Вікі-порталі.