Каламут
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:30, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Каламут, -та и -ту, м. 1) = Баламут. 2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. См. Каломут.