Каламарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:29, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Каламарь, -ря, ж. 1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Пузырекъ. 3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. каламарчик.