Калавурити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:29, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Калавурити, -рю, -риш, гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо. ЗОЮР. 1. 78.