Тельбух

Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. Тельбушо́к. Мнж. 14.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

http://sum.in.ua/s/teljbukhy ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. тельбух, а, чол.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (Іван Багмут, Опов., 1959, 45); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 328); // зневажл. Про внутрішні органи людини. [Василь:] Дай води напитись. [Лукія:] Хіба так дуже пашить у тельбухах? Напийся (Марко Кропивницький, II, 1958, 117); Лікар, як на біду, прописав йому блювотне. Від цього вивертало геть усі тельбухи (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 64).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 66.

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут журналістики}}}]]