Хоробро

Хоробро, нар. Храбро.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Словник синонімів
3 Ілюстрації
4 Джерела та література
5 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ХОРО́БРО. Присл. до хоробрий. — Ви хоробро поводилися, — промовила дівчина, мірячи очима худу, трохи згорблену постать Калиновича (Іван Франко, VI, 1951, 164); Він воював чесно й хоробро, його відвагу ставили у приклад (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 4); Вона не вміла плавати, боялась води, але тепер хоробро стояла на нерівній і хисткій поверхні, відблиски сонця з води сліпили її (Юрій Яновський, II, 1954, 94); Над лугом летів великий сірий птах, на нього хоробро нападали кілька маленьких пташок (Олесь Донченко, V, 1957, 566).

ХОРО́БРИЙ, а, е. Який не піддається страху; сміливий, відважний. Їхала .. молода дівчина багата з братом своїм і теж попалися розбійникам. Брат був чоловік хоробрий.., дума собі: спробую одбиватись! (Марко Вовчок, I, 1955, 359); Надвечір бомбардування припинилося, з плавнів повернулися пароплавчики крейсерської служби.. На них уздовж бортів мішки з піском, кулемети й хоробра команда, а капітани — справжні морські вовки (Юрій Яновський, II, 1958, 196); Безмірне щастя — у поході буть В когорті непохитній і хоробрій! (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 11);

// Який не боїться труднощів, небезпечних наслідків: рішучий. — Будуть і помічники. Все буде. Ось Рябов піде в помічники, сам піду, дайте-но тільки налагодити життя, — сказав Синицин. — Ти гляди, який хоробрий, — посміхнувся Мічурін (Олександр Довженко, I, 1958, 455);

// Здійснюваний відважними, безстрашними людьми. Хто не хилиться в битві хоробрій, той довічно для бою живе! (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 42);

// Сповнений дерзань, поривань. Ой чи не краще почати нам, милеє браття, Співати за Ігоря хоробре завзяття? (Панас Мирний, V, 1955, 261); Дай йому, доле, Навічно Вітри України, Дай, доле, у мандри Дум материних, Звершень хоробрих, Як сонечко, щирих (Микола Нагнибіда, На полі битви, 1974, 179);

// Який не боїться нападати, добуваючи їжу або захищаючи життя своє і свого потомства (про тварин). — Хочете орла — самотнього, хороброго, хижого, на недосяжній скелі, з могутніми крилами? (Юрій Яновський, II, 1958, 137);

// Який виражає відвагу, безстрашність. Хоробрий вигляд;

// у знач. ім. хоробрий, рого, чол. Той, хто не піддасться страху. Франко також був одним з перших хоробрих, що безстрашно підняли в Галичині революційний прапор боротьби за визволення гноблених і визискуваних (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 22); Хоробріші з гомоном посунули до місця тривоги (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 94). ♦ Загинути (умерти, полягти і т. ін.) смертю хоробрих

Словник синонімів

СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙрідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙпідсил.,МУ́ЖНІЙпідсил.,БЕЗСТРА́ШНИЙпідсил.,НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙпоет.,ВІДЧАЙДУ́ШНИЙпідсил.,ЗУХВА́ЛИЙпідсил.,ОРЛИ́НИЙ, ДЕРЗНОВЕ́ННИЙпідсил. уроч.,ДЕРЗКИ́Йпідсил. розм.,ВІДЧА́ЙНИЙпідсил. рідше; ПИСКА́ТИЙдіал. (сміливий на висловлювання). То мужні та сміливі люди - боягуз не піде в холодні осінні ночі ганятися по гирлу та по лиманах за швидкохідними браконьєрськими моторками та сходитись з ними в смертельних поєдинках (О. Гончар); Я й досі дивуюся, що таке молоде, та таке сміле!Пробравсь у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Куліш); Тут, над Дніпром поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (М. Рильський); - Відважні хлопчаки! І я колись був таким (І. Франко); Йдуть, обнявшися з віків - Пісня мужніх мореходів І пісні степовиків (М. Нагнибіда); - На що вже я небоязкий, а й то, коли побачив усе те, ..волосся сторчака під шапкою стало (Ю. Збанацький); Кожен раз Мартинко остережував не говорити голосно, але й сам сміявся з того, заохочуваний небоязливим Богданом (І. Ле); Неполохливий зроду, Єремія почутив, перший раз на віку, що він одразу охолов (І. Нечуй-Левицький); Князь.. мимоволі довго милувався цим безбоязним відважним козаком (Я. Качура); На лихо небезпечний хлопець. Відчайдушний (К. Гордієнко); Дерзновенні піонери космосу; Він людина гаряча, відчайна (О. Донченко).