Фірманити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:41, 28 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
1. Правити кіньми. — Нема кому фірманити, — борониться дід. — Пожене невістка, — підсміхається чорнявий панич (Марко Черемшина, Тв., 1960, 234).
2. Служити фірманом, візником.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
