Фарб’ярка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:22, 28 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Фарб’ярка, -ки, ж. Красильщица. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ФАРБ'Я́Р, а, чол., діал. Фарбувальник. [Йоганна:] Волосся я не фарбувала, пані. [Марція:] Я власне не про те ж і говорила. Лише завважила, що сеї барви абиякий фарб'яр не може вдати, та рідко де трапляється й в натурі
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 564.
