Тиркати
Тиркати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звуки: трр. 2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом. Мнж. 172.
Зміст
Сучасні словники
1. Видавати звуки, схожі на «трр» (про деяких комах, птахів і т. ін.). Тільки тут і там зітхають важко корови у стайнях і цвіркуна тиркають зрідка (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 71); Берег дихав болотом. Тиркав деркач, аж на зубах проступала оскома (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 261); // Створювати шум, схожий на «трр» (під час стрільби, праці мотора тощо). — Жінки плачуть, діти плачуть,.. у спини [фашисти] штурхають, з автоматів понад головами тиркають. Страх такий — не доведи господи! (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 64); // Видавати звуки, схожі на «трр» (про людей). Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала, мов п'яний халамидник (Панас Мирний, III, 1954, 231).
Ілюстрації
|
|
