Тальба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:31, 27 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (См.). Шух. І. 181.
Зміст
Сучасні словники
ТАЛЬБА -и, ж., зах.
Пліт сплавного дерева.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 245.
