Руця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:11, 26 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119. РУ́ЦЯ, і, жін., дит. Рука. Весела й жвавенька була І щебетала дівчинка мала: «Куку́, куку́! а де ти? тут, татусю? Візьми на руці, поцілуй Марусю!» (Леся Українка, I, 1951, 31).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках руця і, ж. Зменш. пестл. до рука
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
