Пупорізка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:52, 26 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Драг. 49.
Зміст
Сучасні словники
ПУПОРІЗКА, и, жін., розм. Те саме, що повитуха. Пішла [Мотря] до сусіди, старої баби-пупорізки, що жила недалеко від їх дворища (Панас Мирний, I, 1949, 265); [Іван Тарасович:] От якби в тебе було яке-небудь ремество: чи вчителька, чи акушерка... [Ліна:] Тьотю, ви чуєте? Татко хотів би, щоб я була пупорізкою! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 210).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 390.
Ілюстрації
|
|
|
|
