Істота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:11, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зродувіку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб’яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську ’стоту не переробиш. МВ. І. 99.