Пугу-пугу!
Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУ́ГУ́, ПУ́ГУ́-ПУ́ГУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. Ой злетів пугач да й на могилоньку, Да як пугу, дак пугу(Павло Чубинський, V, 1874, 1046); У долині ворон кряче, сич в гаю — пугу! (Володимир Сосюра, II, 1958, 251). 2. Умовне привітання у запорізьких козаків. Дотанцював [козак] аж до брами, Крикнув: — Пугу! пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу! (Тарас Шевченко, II, 1963, 54); За звичкою Кривоніс гукнув: — Пугу, пугу! Але на козацьке привітання ніхто не відповів (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 283). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 384.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПУ́ГУ́, ПУ́ГУ́-ПУ́ГУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. Ой злетів пугач да й на могилоньку, Да як пугу, дак пугу (Чуб., V, 1874, 1046); У долині ворон кряче, сич в гаю — пугу! (Сос., II, 1958, 251). 2. Умовне привітання у запорізьких козаків. Дотанцював [козак] аж до брами. Крикнув: — Пугу! пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу! (Шевч., II, 1963, 54); За звичкою Кривоніс гукнув: — Пугу, пугу! Але на козацьке привітання ніхто не відповів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 283). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 384.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
пу́гу́-пу́гу́ вигук незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
пу́гу́-пу́гу, виг.
1) Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича.
2) Умовне привітання у запорізьких козаків.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.