Фагот

Фагот Іменник чоловічого роду, неістота

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)

Фагот - Дерев'яний духовий музичний інструмент низького тембру з конічним каналом і подвійною тростиною. Голосно покотилися тонкі та різучі вигуки флейт та кларнетів; протяжно загули сурми та фаготи... (Панас Мирний, III, 1954, 263); Аж несподівано із зали Фагот із флейтою бринять (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 135). Фаго́т (італ. fagotto — букв. вузол, в'язка)

1)Фагот - музичний інструмент сімейства дерев'яних духових. Винайдений в 1539 р. Афраніо в Ферраре, унаслідок реконструкції бомбарди. Сучасного вигляду фагот досяг 1834 року внаслідок удосконалень, здійснених німецьким майстром І. А. Хеккелем та фаготистом К.Альменредером). Деякий час носив назву дульціан від італ. dolce — ніжний.

2)Фагот виготовляється з клена (раніше також із бука, самшита, явора та ін.). В конструкцію сучасного фаготу входить:

Стовбур — в формі літери U, що має 3 коліна — басове, «чобіток», та флігель. Загальна довжина — понад 2,5 м. Розтруб Ес — металева трубка у формі літери S (звідки й назва), що кріпиться до стовбура. На іншу сторону еса встановлюється подівйна тростина, за допомогою якої видобувається звук. Канал інструменту містить 25-30 отворів, 5-6 з яких закриваються пальцями, інші — клапанами.

Діапазон фаготу — від B до {\displaystyle d^{2}} . В партитурі для симфонічного оркестру партія фаготів пишеться між партією кларнетів та партією валторн.