Повний

Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. Напою я кониченька з повного відерця. Чуб. V. 382. Добра повна. Большая полная чаша. Іще ти вип’єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя. Котл. Ен. III. 15. 2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях. Стор. МПр. 54. 3) Махровый. Моя врода повная рожа. Чуб. V. 575. 4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Кв. Повний місяць. Ум. Повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Чуб. V. 107. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір. Мет. 108.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Тлумачення, значення слова «повний»: ПОВНИЙ, ПОВЕН, вна, вне.

1. У якому немає вільного місця, заповнений до краю. Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Номис, 1864, № 1474); — Не думай, що були чиновні, — Сивилла сей дала одвіт [відповідь]: — Або що грошей скрині повні, Або в яких товстий живіт (Іван Котляревський, I, 1952, 150); Коли поставили на стіл десять повних кошиків винограду, добродушні горці оніміли від захвату (Олександр Довженко, I, 1958, 493); Повен шаплик води вщерть (Андрій Головко, I, 1957, 190); Перед світанком допленталися [люди] до колодязів, по-весняному повних (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 71); // У якому є, міститься, вміщується порівняна багато кого-, чого-небудь. Діток повен куток (Номис, 1864, № 9184); Набігла повна хата людей, як почули, що старий Дрот та просватав свою дочку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 76); Попід лісок простерлася.. сіножать, повна квітів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); Синява сніжинками повна, така невимовно байдужа!.. Небесная стелеться вовна, лягає покірно в калюжі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 95); // У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. Повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227); Позносив [панотець].. до хати всі старі рами з побитими шибками. Насмітив повну хату (Лесь Мартович, Тв., 1954, 311); — Роботи й клопоту повна голова. Кадри шукай, план перевиконуй, зведення щотижня складай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 253); // Не порожній всередині (про зерно, плоди і т. ін.). — Глянь: як одно тобі зерно. Чисте, повне... немолоте б їв! (Панас Мирний, I, 1949, 267); Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля... (Олесь Гончар, III, 1959, 128); * Образно. Слова були міцні та повні, наче добре зерно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 40); // Який має велику кількість пелюсток (про квіти, цвіт і т. ін.). — А що вже мені втішно та мило буде,.. що коло тебе діточки, як бджілочки коло повного квіту, загудуть! (Марко Вовчок, I, 1955, 22); Ті білі звичайні рожі.. виростають великими корчами, і Цвіт їх досить повний (Ольга Кобилянська, III, 1956, 9); Домолочували жито танків висковзані траки, і хилилися підбиті при дорозі повні маки (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 79); // у знач. ім. повна, ної, жін., розм. Наповнена по вінця чарка. А чоловіки тим часом од Максима по повній випивали та примовляли: — Дай же, боже, щоб наші молоді живі та здорові були (Панас Мирний, I, 1949, 358); [Марія:] Наливайте по повній, щоб наша доля нас не цуралась (Олександр Корнійчук, II, 1955, 186). ♦ Випивати (випити) [добру, гірку] повну [чашу лиха, повний ківш лиха] (по повній) — зазнавати багато горя, страждань, клопоту, неприємностей. Іще ти вип'єш добру повну, По всіх усюдах будеш ти; І долю гірку, невгомонну Готовсь свою не раз клясти (Іван Котляревський, I, 1952, 120); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 258); За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 136); Та вже наш дяк чита у книжці не дурницю, Що доведеться всім по повній випивать. Із'їв Адам із Євою кислицю, А нам прийшлось за їх оскому проганять (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 127); Дихати (вдихати і т. ін.) повними грудьми (на повні груди) — глибоко дихати, вдихати тощо. Я пройшов по мокрому пероні, Дихаючи повними грудьми (Максим Рильський, II, 1960, 15); На повні груди віч дихає цілющим степовим повітрям (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 15); Я вдихаю на повні груди польове повітря (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 75); Зітхнути повними грудьми — зітхнути з полегкістю. Так і наша хмура доля... Прогудуть громи, — І зітхнем ми, збувшись горя, Повними грудьми! (Павло Грабовський, I, 1959, 61); Наговорити (нащебетати, накричати і т. ін.) повну хату (повні вуха) — багато сказати, наговорити, накричати тощо. [Андрій:] Незабаром он мати з дачі повернеться, то зразу наговорить повну хату (Захар Мороз, П'єси, 1959, 247); — Наговорив ти мені, Іоне, повні вуха, — засміявся Петру (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 413); Молода, та здорова, вона, як та пташка, нащебетала повну хату (Панас Мирний, III, 1954, 33); Нагомоніти повну хату див. нагомоніти; Натуркати (натурчати) [повні] вуха див. натуркувати; Повен дім див. дім; Повна кишеня див. кишеня; Повна торба; Повний мішок — дуже багато. І не криється баба: тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 25); Вже моря додому привезе [Федір] чи не привезе, а розповідей назбирається повна торба (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 74); Повний лоб див. лоб; [Як] повна чаша — про достаток, добробут. Любим голосом малює [мати] йому картину.. зимньої лежні в теплій хаті, що як повна чаша (Панас Мирний, I, 1949, 181).

2. перен. Цілком пройнятий, охоплений чим-небудь; сповнений чимсь. Зінько не хотів зрікатися тієї надії, не хотів покидати того, чим повна була вся його душа (Борис Грінченко, II, 1963, 366); Ох, відколи зникла ти від мене, Повного любові, Серце тугу вилива не слізьми, — Джерелами крові (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 288); Повен щирої радості, глянув Захар на схід (Іван Франко, VI, 1951, 118); Протазій, як почув для серця любий звук, І руку й слух простяг, увесь уваги повен (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 191); // Зайнятий, зацікавлений, захоплений ким-, чим-небудь. Задуманий вітер над городом віє, ідуть перехожі невпинним прибоєм, і я поміж ними йду, повний тобою, горять ліхтарі, мов шепочуть: Маріє!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 250); // Який відбиває, виражає якесь почуття, переживання і т. ін. (про погляд, вираз обличчя тощо). А мати здійняла свій погляд, повний мрії, До зірки, та зоря вже ледве променіла (Леся Українка, I, 1951, 421); Ні, не питай,.. чому мій зір блукає, повен суму (Микола Зеров, Вибр., 1966, 390); Він відчиняє хвіртку, і в її прорізі застигає залита місячним сяйвом повна безнадії постать Кузьми (Михайло Стельмах, II, 1962, 95); // Який має в собі багато чого-небудь. Молодий я, молодий, Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій, — Пожартуєм для розваги! (Павло Тичина, I, 1957, 3); Бурлацьке життя, повне тривог, несподіванок, випробувань — це було якраз те, що найбільше відповідало характерові Багірова (Олесь Гончар, III, 1959, 187); // Насичений чим-небудь. Гаряче повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Гарячий вітер, повний ароматів полину, зубрівки та інших запашних трав, м'яко огортав його тіло (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 107); * Образно. Ліс шумить, красою повен (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 36). ♦ Повне життя — змістовне життя. Він має право. Право на повне життя... право двадцяти літ... (Михайло Коцюбинський, II, 1956, 216); Життям повним.. живуть народи Радянського Союзу (Максим Рильський, III, 1956, 50).

3. тільки повний. Узятий у всьому обсязі; цілий, весь. Останньою новинкою, приємною для нас, є дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л. Глібова (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 255); Перед нашими видавництвами поважне завдання: дати повного Шекспіра українською мовою (Літературна Україна, 19.VII 1966, 3); // Який складається з усього необхідного. Нагадав [святий] про існування Новомодного звичаю, Що вояк хрещений кожний, Якщо він поліг у бої, Без перепустки до раю Йде з майном і в повній зброї (Володимир Самійленко, I, 1958, 259); Батальйонний каптенармус приніс Шевченкові повне солдатське обмундирування (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 77); // Поданий повністю, не скорочений. — Я навіть ту присвяту з сонета переніс на титулку. Більш за те: хочу розшифрувати ваші ініціали у повне ім'я (Андрій Головко, II, 1957, 489); Повна адреса; // Доведений до кінця; закінчений. Турботи про завершення повної середньої освіти, а після неї — вступ до спеціального учбового закладу, щоб стати кваліфікованим спеціалістом, — раптово перейшли на віддалену мрію (Іван Ле, Право.., 1957, 13); // Який містить у собі все необхідне; докладний, вичерпний. Було б мені дуже соромно, що аж тепер одповідаю на Ваш такий милий і повний лист — коли б не стала мені до помочі тяжка хвороба, з якої ледве видряпався (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); Передо мною лежав рукопис китайського корабельного майстра. Тексту, звичайно, я не добрав, але малюнки й креслення.. показували мені повну картину будування (Юрій Яновський, II, 1958, 121). ▲ Повні прикметники; Повні форми прикметників — прикметники, що в наз. в. одн. мають закінчення -тій, -а (-я, -ая, -яя), -е (-є, -еє, -єє). ♦ В (у) повній мірі див. міра; На повних парах див. пара 2; На повних парусах — дуже швидко, використовуючи всі паруси. Фрегат на повних парусах заїхав у свій же бриг, п'ять мачт [щогл] з вітрилами упали, мов зрізані (Юрій Яновський, II, 1958, 200); Повна середня школа — школа з десятирічним навчанням. [Середа:] Панько Середа. Учень десятого класу тутешньої повної середньої школи (Іван Микитенко, I, 1957, 464); Повний кавалер ордена Слави — той, хто нагороджений орденами Слави всіх ступенів. Полкову розвідку щоночі водить на неймовірні завдання славетний «вовк» Козаков, повний кавалер ордена Слави... (Олесь Гончар, III, 1959, 404); Повний місяць див. місяць; Повною мірою див. міра; У (на) повний (повен) зріст див. зріст; У повний профіль див. профіль; У повній красі див. краса; У повному (повнім) значенні (розумінні) [цього] слова ([цих] слів) — справжній, який відповідає значенню слова. [Острожин:] Ми, журналісти, в повному значенні цього слова — машини (Леся Українка, II, 1951, 83); Це була в повнім розумінні школа, із задаванням уроків та щоденними іспитами (Збірник про Кропивницького, 1955, 287).

4. тільки повний. Який виявляється повністю, не частково; цілковитий. Повної ідентичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей, я пересвідчена, не може бути (Леся Українка, V, 1956, 344); // Нічим не обмежений. Вона дала Ґаві повну волю робити, що хоче (Іван Франко, III, 1950, 50); // Остаточний. Лікар Александрійський сказав негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного видужання (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 224). ♦ Повний порядок — усе гаразд. — Я ляжу спати, Стецьку, — сказав, вмощуючись у своєму логові, Когут, — а ти вартуй, та, гляди мені, щоб був повний порядок (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 347); У повній [бойовій] готовності — цілком готовий до виконання чого-небудь. Дзвонять з області, чи прибув трактор. Вже відповіли — так, прибув у повній готовності (Олександр Довженко, I, 1958, 80); Знято чохли і гарматна обслуга безперервно вартує біля гармат у повній бойовій готовності (Андрій Головко, II, 1957, 533).

5. тільки повний. Який досяг певної межі, певного віку, необхідної норми. Став [Олексій] під аршин, вийшла міра повна; записано його годящим (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 295); Доведено, що кукурудза, зібрана у стадії молочно-воскової і воскової стиглості на силос, дає кормів.. більше, ніж зібрана у стадії повної стиглості на зерно (Наука і життя, 1, 1958, 25); — Діду, та який він молодий: вашому Тимофію вже повних тридцять п'ять років (Михайло Стельмах, II, 1952, 30).

6. тільки повний. Який досяг найвищого розвитку, межі, являє собою найвищий ступінь чого-небудь. Боролися [опришки], що аж кості тріщали; ставали лава на лаву; бігли навиперегони [наввипередки] до повного знеможення (Гнат Хоткевич, II, 1966, 100); [Пашкевич:] Нехай же наступне двадцяте століття несе нашій батьківщині повний розквіт і свободу (Олександр Довженко, I, 1958, 428); Як хотіла Марія, щоб усе це побачив і почув її Марко. Одного лише його невистачало їй для повного щастя (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 442); // Найвищий, максимальний (про швидкість, силу і т. ін.). Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 500); Микола Гуртовий якийсь час бурить не на повну силу (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 238); // Який звучить на всю силу; не приглушений, не ослаблений (про звук, голос). Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі (Іван Франко, VI, 1951, 276); Голос був повний, красивий, розлогий (Олесь Гончар, III, 1959, 183). ♦ На повний голос див. голос; На повний хід; Повним ходом — інтенсивно. Повним ходом іде спорудження найбільшої в Європі Каховської зрошувальної системи (Хлібороб України, 10, 1969, 19); На повні груди див. груди; На повному (повнім) ходу: а) на дуже великій швидкості. На якусь мить в кімнату разом з ним [зв'язківцем] вірвалось глухе гуготіння бою, немов на повному ходу відчинились двері в тамбур вагона (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 13); б) добре налагоджене, організоване що-небудь. Там, дома, довелося залишити все господарство на повнім ходу, скотинку, хату, садок, сусідів — словом, усе. А тут — самі обіцянки (Гнат Хоткевич, I, 1966, 102); На повну губу див. губа 1; На повну силу див. сила; Повна вода — вода у природній водоймі на високому рівні. Од Чорногорії подихнув вітер, повні води хвилюються стиха (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Катерина і не пам'ятає, щоб восени так тепло гріло сонце.., і не зазнає, щоб такі повні води були в Стрию (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 135); Повний вперед; Повний хід: а) про дуже велику швидкість. Машинам давши повний хід, в село — в огні, в диму — влетів танкістів батальйон (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 312); б) команда, наказ, заклик рухатися з максимальною швидкістю. — Повний хід! — скомандував Павлик, і Євгешка відштовхнувся веслом од берега (Олесь Донченко, VI, 1957, 68); — Швидше, Грінаво, повний — вперед!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 443); Повний газ див. газ 1.

7. В міру товстий, округло-пухлий. І дитинка в їх була, дівчинка, як ясочка, свіжа й повна (Марко Вовчок, I, 1955, 4); З ліжка зорять сухі вічка запалені, Думка потиху згаса, 3 ліжка додолу чорніше від ніченьки Повна спадає коса (Павло Грабовський, I, 1959, 437); Ольга плакала день і ніч. Сльози залишали мутні смужки по її кругловидому лиці. З підпухлими повіками вона здавалася ще повнішою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 97); Поцілую.. Да у той видочок повен, як гурочок [огірочок] (Українські народні пісні.., I, 1964, 42).

Ілюстрації

Джерела та література

Тлумачний словник