Головиха

Cловник Грінченка

Головиха, -хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГОЛОВИ́ХА, и, жін., розм.

1. Жінка голови (у 4 знач.). Уже головиха з писарихою їздили кудись на село (Панас Мирний, II, 1954, 295); В окремих колгоспах головиха важить значно більше, ніж сам голова (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 158).

2. рідко. Жіночий рід до голова 4.

Див. також

Додаткові відомості

• Вікіпедія