Іменинник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:09, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Іменинник, -ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).
Іменинник, -ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).