Озлість

Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Озлість

Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36. ОЗЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися. Не так розсердиться добродій, Коли пан возний позов дасть; ..Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (Іван Котляревський, I, 1952, 183); Староста дуже озлився, побачивши у мене паспорт, але мусив пустити мене на волю (Іван Франко, I, 1955, 18); // Стати злим, злостивим. Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй порі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 169); По натурі Кузюткін був людиною злою, але ще більше озлився через житейські невдачі (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 80). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 655. ЗЛИТИСЯ Синонiмі до слова : лютувати, сердитися, ЗЛОСТИТИСЯ, гніватися, лютитися, с. сатаніти, р. злувати; (на кого) мати злість.

ЗЛОСТИТИСЯ Синонiмі до слова : злостувати, ЗЛИТИСЯ, злобувати, сердитися.

СЕРДИТИСЯ Синоніми до слова СЕРДИТИСЯ : гніватися, злитися, злоститися, злостувати, злобувати, (дуже) лютитися, лютувати, лютіти, (з піною в роті) пінитися, о. важким духом дихати,

Ілюстрації

Див. також

Озлість Роз`їдає озлість, стирає ,

Заганяє в кут,

Болем опір пробиває,

Чинить самосуд,

Не питає, не шукає,

Не чекає слів,

Дрова в полум`я кидає,

Щоб вогонь горів.

Тріск зневаги, іскри люті,

Язики брехні -

Позбігались грітись люди -

Холодно мені...

Осінь зливами волає;

Дощ - гучний набат,

Та вогонь чомусь палає

Гніву, болю, втрат.

Озлість стирає все на порох,

Спалює мости.

Лють - найбільший в світі ворог

Миру й доброти.