Користувач:Imborsoliuk.pi17

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:25, 24 листопада 2018; Imborsoliuk.pi17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Методи та новітні підходи до проектування, управління і застосування високопродуктивних ІТ-інфраструктур Головним результатом роботи є формування цілісної науково обґрунтованої методології підтримки процесів проектування, управління і використання ІТ-інфраструктури та експериментальна перевірка її працездатності шляхом розробки і впровадження технологій проектування та управління ІТ-інфраструктурою, надання різноманітних сервісів на її основі – програмних, високопродуктивних обчислень та інструментів розробки. Створено цілісну методологію проектування, управління та використання складного об’єкта управління – сучасних глобальних, національних і корпоративних ІТ-інфраструктур. В межах цієї методології вперше розроблено теоретичні засади проектування, аналізу властивостей математичних моделей ІТ-інфраструктур та їх сервісів на основі транзиційних систем, їх синхронних добутків, мереж Петрі, скінченних автоматів, класичних та некласичних логік. Побудовано адаптивні логікові мережі на основі технології реконфігуровного комп‘ютінга з використанням сучасної елементної бази. Створено прикладну схематологію алгоритмічного забезпечення для розподілених архітектур суперкомп’ютерів, що дає можливість строгими математичними методами здійснювати проектування алгоритмів для функціонування у розподіленому середовищі. Результати роботи використані при формуванні складових ІТ-інфраструктур у Міністерстві оборони України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України та в інших державних органах, у провідних вищих навчальних закладах України та в бізнес-структурах світу. Сьогодні в усіх розвинених країнах світу для створення наукових засад державної ІТ-інфраструктури, призначеної для обслуговування значної кількості користувачів, залучено потужний інтелектуальний науково-технічний потенціал. Для пришвидшення введення в дію обчислювальних і комунікаційних ресурсів, ресурсів збереження необхідні нові моделі та методи, які інтегрують відомі концепції із знов розробленими, дозволяють інвесторам отримати прибуток, а користувачам гарантують високоякісні сервіси з меншою вартістю. Ефективне використання існуючих потужностей вимагає створення відповідних систем і технологій управління ІТ-інфраструктурою. В роботі «Методи та новітні підходи до проектування, управління і застосування високопродуктивних ІТ-інфраструктур» на основі аналізу сучасного ІТ-суспільства та умов його існування розроблено новий підхід до проектування й управління ІТ-інфраструктурою, описано комплекс моделей, методів і технологій проектування й управління усіма її ресурсами. Запропоновано класифікацію моделей управління такою структурою, насамперед ресурсами і навантаженням. Розроблено моделі управління ресурсами і навантаженням, усунення несправностей, аналізу й оцінювання, управління потужностями та компонентами корпоративної ІТ-інфраструктури. Важливою перевагою запропонованих в роботі й теоретично обґрунтованих методів та засобів проектування є використання запропонованої теорії адаптивних логічних мереж на базі кристалів FPGA, які на апаратному рівні дозволяють налагоджувати структуру мережі шляхом її реконфігурації (адаптації) на задачі класифікації. Такі реалізації пристроїв на базі кристалів FPGA використовуються як апаратні сервіси ІТ-інфраструктури. В роботі розроблено низку алгоритмів синтезу адаптивних логічних мереж для розв‘язання задач класифікації, зокрема: граничних пристроїв, перетворювачів циклічних кодів Хемінга та інших. Наукова новизна одержаних результатів полягає у створенні обґрунтованої цілісної методології проектування, управління та використання складного об’єкта управління – сучасних глобальних, національних і корпоративних ІТ-інфраструктур. Не викликає сумнівів практична значущість роботи, її результати використано, зокрема, для задач оптимального проектування експериментального ядра проблемно-орієнтовного процесора на базі FPGA для апаратної реалізації робастних алгоритмів оцінювання та управління, що дозволяє забезпечити апаратну реалізацію будь-яких алгоритмів для сучасних і перспективних прецизійних систем управління малими космічними апаратами. "Методи та новітні підходи до проектування, управління і застосування високопродуктивних ІТ-інфраструктур" є актуальною і досить важливою для нашої країни і не тільки в зв’язку з тим, що складності задач, які виникають в практиці, постійно зростають. Тому розробка і впровадження такої технології, яка пропонується у цій роботі, дає можливість розв’язувати складні науково-технічні задачі. Розробка складної ІТ-інфраструктури з можливістю нарощування необхідних користувачам засобів у вигляді сервісів, створює зручний для користувачів інтерфейс на основі сучасних агентних, об’єктно орієнтованих, хмарних технологій та технологій баз даних. Варто зазначити високий теоретичний рівень роботи, в якій задіяно всі відомі моделі обчислень – теоретико-автоматні, мережеві, алгебро-логікові. Це підкреслює високий професіоналізм авторів, що підтверджується широкою географією впроваджень результатів роботи. Системний підхід дав змогу авторам розробити та впровадити методи проектування та управління складними обчислювальними структурами, перевірити коректність їх функціонування та можливості нарощування обчислювальних потужностей. Створення такого типу ІТ-інфраструктур забезпечує незалежність від конкретних проблем провайдерів, браку засобів, браку належних обчислювальних потужностей.

Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності учня та педагога є важливою складовою освіти сучасної людини. Сучасній людині, безумовно, необхідно володіти сучасними технологіями використання ІКТ, мати високий рівень інформаційної культури, вміти застосовувати ІКТ для навчання та роботи, у щоденному житті. Сприяння формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності всебічно розвиненої людини сьогодні ґрунтується на сучасному законодавстві, зокрема на Законі України «Про Національну програму інформатизації»; Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр.», п. 3: «надання кожній людині можливості для здобуття знань, умінь і навичок з використанням ІКТ під час навчання, виховання та професійної підготовки». Цей посібник створено в контексті свідомого підходу до розбудови інформаційного суспільства в Україні та спрямовано на підтримку системи освіти у підвищенні обізнаності педагогічної громадськості щодо загальних тенденцій, підходів, форм і методів формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів у порівняльно-педагогічному вимірі. Посібник із питань формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів і педагогів у контексті євроінтеграційцних процесів в освіті призначено для використання в навчальному процесі системи післядипломної освіти педагогічних кадрів, вищих педагогічних навчальних закладах, які готують вчителів ЗНЗ. Матеріали посібника містять дослідження в галузі формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів у країнах зарубіжжя та стосуються світових, європейських тенденцій застосування засобів ІКТ у навчальному процесі ЗНЗ у викладанні шкільних дисциплін, у підготовці та підвищенні кваліфікації педагогічних працівників. Посібник висвітлює тенденції розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності у країнах Європи – Австрії, Швеції, Великій Британії, Німеччині, Нідерландах, Польщі, Словаччині та ін. Посібник містить відомості щодо он-лайнових ресурсів для педагогів, керівників ЗНЗ, які можуть бути використані у шкільній практиці. Здійснено огляд міжнародних віртуальних освітніх спільнот, надано моделі комп’ютерно орієнтованого середовища формування ІК-компетентності, подано тенденції впровадження моніторингових досліджень ІК-компетентностей у європейських країнах, здійснено широкий огляд он-лайнових ресурсів, що містять корисні матеріали щодо формування інформаційнокомунікаційної компетентності, її стандартизації у контексті євроінтеграційних процесів в освіті. 6 Матеріали посібника можуть бути використані у системі післядипломної підготовки педагогів і керівників ЗНЗ, зокрема у вивченні таких курсів і напрямів, як, наприклад: «Сучасні інформаційні технології», «Електронне управління закладами освіти», «Формування інформаційного освітнього середовища навчального закладу», «Використання інформаційного освітнього середовища відкритої освіти» та ін. Метою посібника є підняття обізнаності вчителів, керівників ЗНЗ щодо європейських тенденцій формування інформаційно-комунікаційної компетентності в умовах комп’ютерно орієнтованого середовища; ознайомлення вчителів і директорів шкіл із застосуванням ІКТ у професійній діяльності вчителів і створенням особистих ресурсів у мережі Інтернет (блогів, електронних бібліотек, профілів тощо), а також використанням хмарних технологій у дистанційному навчанні та комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі. Пропонований посібник має можливості доповнення основних курсів у системі ППО та підготовки вчителів. Автори посібника пропонують питання для самоперевірки, теми рефератів і рекомендовану літературу. Загалом подані в посібнику матеріали надають широкі можливості для підняття обізнаності педагогічної громадськості щодо формування інформаційно-комунікаційної компетентності у контексті євроінтеграційних процесів в освіті.